Каждый день переживаем как эпоху,
И проснувшись рано утром повтори:
"Слава Богу всё спокойно, слава Богу!"
И молитвой Бога поблагодари.
Одолеть сумей тоску, печаль, тревогу,
Своей совести и другу не соври;
Слав Богу жизнь прекрасна, слава Богу!
И молитвой Бога поблагодари.
Перед властью и богатствами не дрогнув,
Никого не осудив, не укорив,
Слава Богу есть надежда, слава Богу!
И в сознании молитву сотвори.
Всем себя раздать сумей, хоть понемного,
Беззаконий, зла, насилья не твори;
Слава Богу мир прекрасен, слава Богу!
Даже на краю могилы повтори.
Провожая дочь иль сына в путь- дорогу,
Со щеки слезу печальную сотри;
Слава Богу мир огромен, слава Богу!
На прощанье своим детям повтори.
В трудный час сумей остаться верным долгу,
Тело тленно, только духом не умри!
Слава Богу солнце всходит, слава Богу!
И молитвой Бога поблагодари!
Николай Токарь.
Николай Токарь,
Сидней. Австралия.
Родился, рос, жил и работал на Харьковщине.
Служил в армии на Камчатке.
Не имею, не состоял, не привлекался.
Разменял восьмой десяток. В браке состою уже 41 год
Имею дочь и троих внуков.
Живу в Сиднее с 1997г e-mail автора:Niko1938@gmail.com
Прочитано 10788 раз. Голосов 6. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Поэзия : Он все во всем (песня). - Александр С. Н. \"Который есть образ Бога невидимого, рожденный прежде всякой твари; ибо Им создано все, что на небесах и что на земле, видимое и невидимое: престолы ли, господства ли, начальства ли, власти ли, - все Им и для Него создано; и Он есть прежде всего, и все Им стоит\". (Кол.1:15-17)
